光荣应该属于那些被冰雪覆盖的

І вам слава, сині гори,

碧蓝的峭壁！

Кригою окуті.

光荣应该属于上帝不能忘记的

І вам, лицарі великі,

伟大的勇士们！

Богом не забуті.

战斗吧——你们必将胜利！

Борітеся — поборете,

上帝保佑着你们，

Вам Бог помагає!

你们掌握着光荣和真理，

За вас правда, за вас слава

神圣的自由同你们在一起！

І воля святая!

他们把你也驱赶上战场，我的唯一的朋友，

І тебе загнали, мій друже єдиний,

我亲爱的雅可夫！你流了善良

Мій Якове добрий! Не за Україну,

而非污黑的血，不是为了乌克兰，

А за її ката довелось пролить

而是为了它的暴君！你不得不用

Кров добру, не чорну. Довелось запить

莫斯科的酒杯，饮尽莫斯科的毒液！

З московської чаші московську отруту!

我真诚的、不能忘怀的朋友！

О друже мій добрий! друже незабутий!

让你不死的心灵驰向乌克兰，

Живою душею в Украйні витай,

你同哥萨克们驰骋在那河流的两岸，

Літай з козаками понад берегами,

看看草原上那些古老的荒冢，

Розкриті могили в степу назирай.

你用血泪同哥萨克结成友谊，

Заплач з козаками дрібними сльозами

在草原上等待我，我将从囚禁中回来。

І мене з неволі в степу виглядай.

而目前——我将传布我的歌儿，

А поки що мої думи,

我将倾诉这些

Моє люте горе

残酷的苦难——愿它们成长，

Сіятиму — нехай ростуть

与微风对语。

Та з вітром говорять.

那乌克兰的微风

Вітер тихий з України

将沾着露珠，我的泪滴，

Понесе з росою

把我的歌儿带给你！……

Мої думи аж до тебе!..

朋友，你要迎接它们，

Братньою сльозою

用兄弟的眼泪，

Ти їх, друже, привітаєш,

你要默默念诵它们，

Тихо прочитаєш...

那时荒冢、草原、山峦又将涌现，

І могили, степи, море,

而你也会把我怀念。

І мене згадаєш.